1
Maker fees і taker fees
Market-ордери зазвичай платять taker fees; limit-ордери можуть платити нижчі maker fees. Швидкий arbitrage часто використовує taker для певності, але ця певність має ціну на обох legs.
- Taker fees - для market-ордерів і швидких виконань.
- Maker fees можуть бути нижчими, але треба resting limit order.
- Обидва legs платять fees, тож рахуйте вартість двічі.
2
Витрати spot-торгівлі
Для spot arbitrage витрати можуть включати trading fees, withdrawal fees, network fees, іноді conversion costs. Трансфери додають тертя мережі, якого чистий price gap не показує.
- Trading fees на купівлі й продажу.
- Withdrawal і network fees на трансферах.
- Можливі conversion costs між активами.
3
Витрати futures і funding
Для futures arbitrage витрати - це відкриття і закриття обох legs плюс funding, який може бути позитивним або негативним. Навіть коли ви отримуєте funding, entry і exit costs можуть зʼїсти очікувану виплату.
- Fees на відкриття і закриття обох futures legs.
- Funding - дохід або витрата залежно від сторони.
- Отриманий funding усе одно можуть зʼїсти витрати виконання.
4
Чому консервативні припущення безпечніші
Порівняйте spread з taker fees на обох біржах, очікуваним slippage, funding і ймовірною вартістю закриття. Net profit - не те саме, що raw spread, а найкращі трейди виглядають добре й під консервативними числами.
- Припускайте taker fees, якщо maker-виконання не гарантоване.
- Додайте очікуваний slippage і exit cost.
- Лишайте трейд, лише якщо net позитивний під обережністю.